Червоний Хрест відвідав вдову видатного українського поета Миколи Петренка у Львові



Великим другом Червоного Хреста був Микола Петренко, про що ми неодноразово повідомляли. У чергову річницю закінчення Другої світової війни – відвідали його вдову, Галину Вікторівну.

Місія привітання від Червоного Хреста випала Ірині Апостолюк, голові Личаківської РО м. Львова ТЧХУ, та Василю Гурмаку, професору кафедри монументально – декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв, Заслуженому діячеві мистецтв України, члену президії Личаківської РО м. Львова ТЧХУ.







Так як Галина Вікторівна 1938 р.н., то їй було надано допомогу продуктовим і гігієнічним наборами, які у Львів доставили з Великобританії працівники НК ТЧХУ.







Після виконання необхідних формальностей, візитери і господиня помешкання згадали Миколу Петренка добрим тихим словом.







Василь Миколайович запропонував встановити на могилі видатного українського поета пам’ятник, замість дерев’яного хреста, яким вона позначена.







Пропозиція Ганною Вікторівною була зустрінута позитивно, але літературна праця не зробила з Миколи Петренка мільйонера і коштів на це у даний час у його родини немає. «Залишається лише один шлях, звернення до громадськості», – констатував Василь Миколайович Гурмак.







Завершивши свою місію, візитери проходили мимо липи, яку дуже любив поет Микола Петренко. Вона навівала йому сюжети нових ліричних віршів, була його улюбленицею серед усіх дерев, які ростуть у Львові.




Автобіографічна довідка




Микола Петренко – народився у 1925 році в м. Лохвиця Полтавської області в сім’ї робітника.
Під час Другої Світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. За спробу втечі відбував покарання в концтаборах. Після закінчення війни пройшов фільтраційні та трудові табори на Камчатці в СРСР.
У 1951 р., закінчив факультет журналістики Львівського державного університету.
Працював в обласній молодіжній газеті, редактором Львівського телебачення, кореспондентом «Літературної України», звідки був звільнений за «пропетлюрівські» вірші.
Похований 13.10.2020 р. на полі 51 Личаківського цвинтаря у Львові.
Перша поетична збірка Миколи Петренка «Дні юності» вийшла у 1957 році, а у 1963 році у видавництві «Дніпро» побвчила світ його друга поетична збірка «Суворі береги».
Микола Євгенович Петренко є автором понад 100 книг: поезій, прози, гумору, публіцистики, віршів для дітей, казок, пісенних текстів (всього до 200 пісень, деякі з них визнані кращими піснями року).
А ще він автор кількох п’єс та лібретто музичних вистав, які ставилися переважно на сценах львівських театрів: «Чарівне кресало», «Довбушів топірець», «Дві Іванки», «Шість імен» та ін.
Видано кілька пісенних збірників – пісні відомих композиторів на слова М. Петренка: «Намалюй мені ніч», «У терновий вінок героям», «Калина, покровителька любові», «А ми дітки, пташки ранні». Всього до двохсот пісень, деякі з них визнавалися переможцями конкурсів, кращими піснями року.
Із перекладів варто відзначити книгу польських фрашок, але особливо – авторів, чия доля зводила перекладача за дротами фашистських концтаборів: це Яків Шудріх та Луїс Фюрнберг та ін.
Був членом клубу колишніх в’язнів фашистських таборів і сталінських гулагів, що створений при МСЦ Львівської ОО ТЧХУ.

Фото – прес-служби ЛОО ТЧХУ
Прес-служба Львівської ОО ТЧХУ



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *