Цей день в історії: Підписана перша Женевська конвенція



157 років тому, саме 22 серпня, було підписано першу Женевську конвенцію.

Цей документ — це міжнародно-правовий договір, яким нормуються охорона і полегшення долі поранених і хворих під час військових дій.

Всього існує чотири Женевські конвенції, і перша з них була прийнята 22 серпня 1864 року і називалася «Конвенція щодо поліпшення долі поранених в арміях в полі».

Взагалі постанови щодо миролюбного поводження з пораненими під час воєн зустрічаються, починаючи з ХУІ століття. Але це були конкретні договори між окремими державами.

Важлива роль у підготовці і прийнятті конвенції 1864 року належить Анрі Дюнану, свідку страждань і мук поранених і вмираючих французьких і австрійських солдатів після битви при Сольферіно в 1859 році, під час війни в Італії. Саме він став ініціатором створення правил для всіх країн-учасниць військових конфліктів по відношенню до поранених і хворих, і заснування товариств, які могли б добровільно брати на себе завдання по наданню медичної допомоги під час війни.

З його ініціативи в 1863 році пройшла міжнародна конференція, на якій були закладені принципи діяльності Червоного Хреста, і після якої в Женеві на запрошення швейцарського уряду відбулася зустріч дипломатів європейських країн — з метою прийняття конвенції про «солдатів, котрі отримали поранення на війні».





В результаті цієї конференції в Женеві, яка тривав з 8 по 22 серпня 1864 року, і була підписана перша Женевська конвенція — багатостороння міжнародна угода, яка встановлювала гуманітарні правила ведення війни, висунуті в 1864 році Червоним Хрестом, для полегшення долі поранених і хворих воїнів на полі бою.

В основу Женевської конвенції була покладена ідея допомоги і заступництва всякому пораненому — своєму і ворогові, байдуже. Причому, поранені і хворі, котрі перебувають у медичних установах, а також весь персонал цих установ вважаються нейтральними особами, незалежно від того, ким з воюючих сторін зайнята ця місцевість. Тобто в полон вони не беруться і полоненими не вважаються. Недоторканними, крім поранених і персоналу, є і госпіталі, вся матеріальна частина, а також місцеві жителі, що допомагають пораненим.






Червоний хрест на білому фоні — знак розпізнавання медичних установ і персоналу, що займаються доглядом за хворими і пораненими, є ще однією особливістю Конвенції, яка вперше визначила емблему медичних установ і персоналу, що займаються доглядом за хворими і пораненими — червоний хрест на білому фоні.

Споруди медичного характеру повинні були позначатися на війні прапорами з цими емблемами, а персонал — пов’язками. Тобто червоний хрест на білому тлі вказує на нейтралітет персоналу або установи, що захищається даною Конвенцією.

Конвенція була підписана 12 державами присутнім на конференції, в 1867 році майже всі провідні держави її ратифікували, крім США, які зробили це в 1882 році. Дещо пізніше до цієї угоди приєдналися й інші держави, і з цього часу Конвенція придбала загальний характер, що було дуже важливо для її авторитету. Основні принципи, викладені в цьому документі і збережені в наступних Женевських конвенціях, наклали зобов’язання забезпечувати без дискримінації турботу про поранених і хворих військових і повагу до медичного персоналу та їх обладнання.

Вже через два роки після її ухвалення, в айстро – прусській війні 1866 року, Женевська конвенція пройшла своє «бойове хрещення». І хоча війна виявила деякі недоліки і труднощі здійснення окремих постанов Конвенції, але й показала свої безперечні плюси. Згодом в текст документа були внесені поправки і доповнення, зокрема — дія Конвенції поширилося і на морську війну.

Фото – з відкритих джерел
За джерелом:
https://calendate.com.ua/event/1204

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *