Сьогодні – 15-ті роковини Скнилівської трагедії

27 липня 2002 року сталася найбільша за кількістю загиблих катастрофа в історії авіаційних шоу – падіння літака на Скнилівському летовищі у Львові.

Через  падіння винищувача Су-27УБ у натовп глядачів загинуло 78 осіб (серед них 28 дітей) і постраждало близько 250 людей.

На Скнилівському аеродромі проводили святкування, присвячене 60-річчю 14 авіаційного корпусу ВПС України. Фігури вищого пілотажу виконували досвідчені пілоти першого класу групи «Українські соколи» – полковник Володимир Топонар і другий пілот полковник Юрій Єгоров. Подивитися на фігури вищого пілотажу прийшли близько 10 тисяч осіб.

На виконання демонстраційного пілотування був підготовлений МіГ-29УБ (№ 20) зі складу 114 БТА. Але через погодні умови машина не змогла вилетіти до Львова, замість неї зі складу ДЗ 894 ВАП було піднято Су-27УБ.

О 12:52 за місцевим часом Су-27УБ при завершенні фігури вищого пілотажу «напівпетля», яку було виконано на дуже малій висоті з порушенням п.2.3 КЛЕ та виходом на критичні кути атаки, намагаючись перейти до горизонтального польоту та уникнути зіткнення із землею, зачепив стабілізатором дерево, потім крилом – бетонне покриття рульожної доріжки, а далі – врізався в Су-17М4Р на землі, правим крилом зачепив штурманський ліхтар Іл-76ТД і, виконавши 3 оберти навколо осі центроплану, впав у натовп людей, які вийшли на аеродром, аби краще побачити виконання пілотування. Літак вибухнув і запалав.

 

 

До відповідальності за трагедію було безпосередньо притягнено 10 осіб. Осіб, причетних до авіашоу, льотчиків було визнано винними у скоєнні аварії через недбалість та невиконання плану польоту. 7 листопада 2007 року своїм указом президент Віктор Ющенко помилував деяких обвинувачених у цій справі: зокрема Анатолія Третьякова, скоротив строк ув’язнення Юрію Єгорову з 8 до 3 років.

(Дані взято з Вікіпедії ).

 

Нагадаємо, сьогодні пам’ять загиблих унаслідок падіння літака вшанували молитвою в каплиці біля Скнилівського летовища та біля «Сегменту пам’яті» на аеродромі.

Червоний Хрест Львівщини  у свій час допомагав, чим тільки міг тим, хто постраждав у цій катастрофі. Так, наприклад, Личаківська РО м. Львова впродовж кількох років допомагала одній з родин, що потерпіла від цієї трагедії:  б/у одягом, взуттям, продуктами харчування, гігієнічними наборами, а також фінансовою підтримкою.

 

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

Ірина Апостолюк,

голова Личаківської РО м. Львова ТЧХУ

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *