Німецький Червоний Хрест – підопічним МСЦ Львівської ОО ТЧХУ з нагоди наступаючого Нового 2020 Року

Зі Старим Роком, який би він поганий не був, завжди важко прощатися. Адже кожен Новий Рік, – він завжди оповитий таємницею невідомості…

Сьогодні, 26 грудня, у Медико-Соціальному Центрі Львівської ОО ТЧХ України відбулася зустріч в’язнів фашистських концтаборів та репресованих сталінських ГУЛАГів, яку розпочала директор цього закладу Ніна Добренька. Учасники урочистостей зібралися у вітальні Медико-Соціального Центру колективно провести Старий Рік і зустріти Новий 2020.

Розпочали урочисте зібрання з вітального слова Ніни Добренької, директора МСЦ Львівської ОО ТЧХУ. Розуміючи, що її слухачі, – це ті щасливці, котрих пощадила жорстока дійсність Другої світової війни, де їм доля приготувала роль…в’язнів фашистських таборів, Ніна Іванівна наголосила: «Ми не вперше збираємося тут. Сьогодні приємний привід: зустріч Нового 2020 Року, який, можливо, нарешті принесе мир в нашу молоду державу».

Назвала Ніна Іванівна і спонсорів цього свята, – Баденський Червоний Хрест (Німеччина) та фотожурналіст з цієї країни Тілль Майєр, котрий завдяки своїм публікаціям у ЗМІ, виступам по радіо і на телебаченні, зйомкам документальних фільмів збирає кошти на утримання Медико – Соціального Центру тут, у Львові, й організації роботи, яка в ньому проводиться.

Зовсім недавно Тілль Майєр побував на сході України у зоні бойових дій. Він зробив там серію знімків, які упорядкував і видав у Німеччині фотоальбом під промовистою назвою “Донбас – забута війна у Європі”. Тираж – 1000 примірників. Але всі кошти від реалізації цього фотоальбому він жертвує на підтримку МСЦ Червоного Хреста у м. Львові.

Доповнив вітальне слово своєї попередниці Валентин Мойсеєнко, голова Львівської ОО ТЧХУ. Він сказав, що гордиться тим, що знову випала нагода зустрітися з такими поважними і мужніми людьми, як ця аудиторія, кожен член котрої пережив лихоліття Другої світової війни і зараз без нарікань переносить незгоди, викликані збройним конфліктом на сході України. Але всі війни, які би вони криваві і довгі не були, завжди закінчуються миром. Тож у Новому 2020 Році, по всьому видно, ця довгождана хвилина настане. І це – найголовніше, що він бажає кожному з присутніх! Все решта – додасться, при підтримці Червоного Хреста.

Потім лунали  колядки, вірші, гуморески. Десь промайнули і сумні спогади давніх літ, років молодості, які краяли душу при  згадці про фашистські гетто і концтабори, які змінилися для багатьох на нестерпні далекі сибірські Гулаги Сталіна. Там, у тайзі, вони таємно від стукачів зустрічали Різдво, Новий Рік, інші релігійні свята. Збирались маленькими гуртками на узліссі і тихесенько співали колядки і шедрівки.

Набігали раз-по-раз також спогади про те, як завжди хотілось їсти, перебуваючи в славнозвісних концтаборах –  Освенцім, Бухенвальд, Тремблінка…

Сьогодні ці колишні жертви фашизму і сталінізму можуть голосно говорити і співати, танцювати і жартувати, читати і переказувати один одному про найцікавіше, що схвилювало кого-небудь з них до глибини душі.   

Незважаючи на тяжкі випробування, ці сильні духом люди гідно пройшли свій тернистий шлях, зробили вагомий внесок у відбудову зруйнованої країни, – кажуть про них нащадки.

Западають у душу спогади цих людей. Постійну «прописку» у МСЦ отримали колишні в’язні  концтаборів «Бухенвальд» та «Освенцім»: Онуфрій Дудок, Стефанія Бзова-Дацько, Ірина Михайлишин, Єфросинія Чеберяка, Ірина Б’єнько – Шуль, Богдана Тинди та інші.

І як це дивно не звучить, але німецьку мову майже жоден з в’язнів не забув і донині. У цьому можна було переконатися, коли Ірина Б’єнько – Шуль, котрій нещодавно минуло 102 роки, попросила у організаторів зустрічі фотоальбом Тілля Майєра, розгорнула його, і без жодних зусиль почала перекладати з німецької на українську.

І подумалось, яка сильна натура! Тож без сумніву, святий обов’язок державних мужів – потурбуватися про цих людей, щоб зберегти пам’ять про мільйони безневинно загиблих у фашистських концтаборах, створити для колишніх в’язнів належні умови життя, забезпечити необхідні захист та підтримку, оточити теплом та увагою.

Ніна Добренька побажала колишнім в’язням міцного здоров’я, щастя, наснаги та добробуту. Кожен з них отримав подарунок до Нового року. Хто не зміг прийти на святкову зустріч сьогодні, отримає їх від патронажних сестер милосердя Червоного Хреста завтра у своїй оселі.

Ці люди у своєму почесному і мудрому віці ведуть ще і нині активну суспільну роботу, особливо в царині виховання молоді у дусі миру, свободи та не сприйняття і недопущення панування диктаторського режиму в жодній країні світу.

Фото – автора

Ірина Апостолюк,

голова Личаківської РО м. Львова ТЧХУ,

членкиня правління Львівської ОО ТЧХУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *