Німецький Фонд Максиміліана – Кольбе – Верк – знову гість Львівської ОО ТЧХУ

Німецький Фонд  Максиміліана – Кольбе – Верк – спонсор святкового обіду для підопічних Львівської ОО ТЧХ України, котрі були в’язнями фашистських концтаборів і гетто у Другу світову війну.

 

Червоний Хрест і Церкву – єднають діла милосердя. Як знаємо, перед католицьким Святвечором Папа Франциск запрошує до себе у гості жебраків, що просять милостиню на площі св. Петра у Ватикані. Цим шляхом милосердя уже третій рік йдуть і представники німецької християнської спільноти з Фундації Максиміліана-Кольбе-Верк, котрі знову у Львові.

 

 

Так, наприклад, сьогодні, 4 січня, вони влаштували у львівському ресторані “Еліта” святковий  обід для підопічних Медико – Соціального  Центру Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України. На нього були запрошені колишні в’язні фашистських концтаборів та гетто, а також сталінських ГУЛАГів.

 

 

 

До Львова прибула волонтер організації Максиміліан-Кольбе – Верк пані Урсула Фокс з приємною місією – привітати з Новим роком і запросити на новорічний обід колишніх в’язнів фашистських концтаборів та гетто, а також сталінських ГУЛАГів.

 

 

У своєму вітальному слові, звертаючись до присутніх, вона побажала всім здоров’я, радості в Новому році і щасливого Різдва.

Далі п. Урсула скала: «Я дуже рада бачити вас, особливо тому, що багато хто з вас вже кілька разів зустрічався зі мною, ми познайомилися і потоваришували. Та може бути що не всі в цій групі мене знають. Тому скажу що-небудь про себе особисто.

Мене звуть Урсула Фокс. У січні мені буде 80 років. Я приїхала до вас з Німеччини як преставник Благодійного фонду Максиміліана-Кольбе-Верк.  який запросив вас на цей святковий обід перед Різдвом, щоб вручати вам святкові подарунки.

Щирий привіт я привезла вам від нашого Фонду, від усіх співробітників і від спонсорів, які фінансують нас, дають пожертви на нашу організацію.

У минулих роках вас вітав керівник Фонду п. В. Герстнер. Та з 1 грудня він вже не працює у Фонді. Нашим керівником тепер є Хрістоф Кулесса. Все інше залишилося як і раніше.

Що це означає? А те, що Данута Конечни і далі буде організувати всі проекти в Україні. Від неї передаю вам щирий привіт і побажання всього доброго в Новому році.  Можливо, що в цьому році ще буде якийсь проект в Україні. Може проект допомоги і зустрічі? Може санаторій? Не знаю. Данута буде вирішувати».

 

 

Свій виступ п. Урсула завершила привітанням з наступаючим Різдвом христовим і вибаченням від імені німецького народу за лиходійство, якого зазнали присутні та їх нації у часи Другої світової війни.

 

 

Співзасновник Спілки ветеранів Другої світової війни, в’язень Бухенвальду, а потім каторжанин сталінського ГУЛАгу на Камчатці, видатний український поет – пісняр Микола Петренко прочитав уривок з поеми “Реквієм” Олександра Лізенберга, перекладений ним з єврейської:

“РЕКВІЄМ”  ІЗКОР. ПОМИНАЛЬНА  МОЛИТВА

Ти, хто прийшов сюди, підступися ближче.

Погладь мене, зігрій моє серце. І своє – також.

 

Над нашим спокоєм хай височать дерева

На сторожі небесно-голубої вічності.

1 вітер хай зморено губами листя

Нашіптує Ізкор погаслим лицарям,

 

І кожне дерево хай має імення лицаря.

Дуби, платани, осокори, явори – усі гінкі й стрункі,

Верхів‘ями ви тягнетесь блакиті –

Я пізнаю вас, безстрашних, самозречних.

 

І кожне дерево хай має імення дівчини.

Тут зачинається ялин, смерек, берізок срібних прекрасна алея.

Це вас, безстрашних дівчат, вінчає дух Дебори віщої,

Щоб відмінить вас, ніжні квіти, в тверду й стійку бронзу

Куди злітаються обгорілі душі,

Піднявшись під шелест дерев

Над вічністю небесно – голубою,

Завмерши у почесній варті.

 

О, мої милі діти, гартовані в Гієнні!

Любов коротка де ваша? І перші цілунки?

Весна ваших днів? Ковток променевої радості?

Не переможені, повстали ви і полягли – та не загибли, ні!

Ви живете в єврейськім серці кожнім,

В серцях благах людей у Всесвіті всьому.

Клякнімо на коліна перед вами нині і на віки вічні

ІМЕНЕМ ЖИВИХ І МЕРТВИХ!

 

 

Поет Микола Петренко, котрому вже пішов 93-й рік, за духом – інтернаціоналіст. У концтаборах, де пройшли найкращі роки молодості, це почуття вкарбувалося в його душу назавжди. Він – великий друг Червоного Хреста. І це не тільки з часів Другої світової війни, а й з роботи у пресі, де, як журналіст молодіжної газети, регулярно висвітлював різні аспекти життя і діяльності ТЧХУ у 50-60 роках минулого століття на Львівщині.

 

 

З вітальним словом виступила Ніна Добренька, директор МСЦ Львівської ОО ТЧХУ. Вона розповіла про те, як Червоний Хрест Львівщини співпрацює зі Спілкою в’язнів фашистських концтаборів і сталінських ГУЛАгів.

 

 

Присутніх привітав зі святами колишній в”язень гетто, голова Спілки малолітніх в”язнів фашистських концтаборів Семен Подольський.

 

 

Привітання розчулило пані Урсулу і вони з промовцем за християнським звичаєм почоломкались.

 

 

Зі словами подяки за гарне свято, влаштоване для присутніх, звернулася до п. Урсули колишній в”язень концтабору “Освенцім” Зинаїда Гриневич.

 

 

Уляна Стельмах, голова Залізничної РО м. Львова ТЧХУ, у супроводі бандури виконали колядки і українські народні пісні.

 

 

Гра на бандурі надавала благодійному заходу колорит свята і створювала приязну атмосферу від самого початку і аж до його завершення.

 

 

Пані Урсула Фокс знайшла можливість підійти до кожного з учасників святкового обіду, щоб особисто привітати зі святами і розпитати про проблеми, з якими вони стикаються в даний час, щоб посприяти у їх вирішенні. Після святкового обіду кожен запрошений отримав від німецького Фонду продуктові новорічні подарунки.

 

 

Тож всі учасники залишилися задоволеними святковою благодійною акцією напередодні Різдва Христового, за що  висловлюємо спонсорам з Німеччини щиру подяку.

Фото –  автора

Ірина Апостолюк,

голова Личаківської РО м. Львова ТЧХУ

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *