МОЗ змінює систему підтримки людей з інвалідністю

Проблема зміни системи підтримки людей з інвалідністю назріла давно, але вона настільки велика за обсягом і унікальністю, що ніхто не міг відважитися взятися за цю реформу. Та більше чекати – не можна. Тому МОЗ взявся за вирішення і цієї непростої проблеми нашого часу.

МОЗ разом з іншими міністерствами та громадськістю працює над впровадженням в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ). Це система, яку використовують в усіх розвинених країнах лікарі, педагоги, спеціалісти з реабілітації та психологи, щоби всебічно зрозуміти стан здоров’я людини й краще спланувати лікування, реабілітацію та створення послуг для людей із хронічними захворюваннями або інвалідністю.

Головне завдання – зробити процес реабілітації безперервним: від моменту виникнення проблеми зі здоров’ям, що призвела до інвалідності, до максимально можливого відновлення функціонування.Для цього ми маємо змінити як процедуру визначення інвалідності, так і послідовність дій, які допомагатимуть людині з інвалідністю максимально адаптуватися до навколишніх умов.

«Поки мешканці розвинених країн отримують всебічну допомогу, яка дозволяє їм жити активним життям, багато людей з інвалідністю в Україні, наче в’язні, змушені проводити більшість часу у власних домівках. І ми ніколи не матимемо власного Стівена Гокінга, поки система не буде спроможна дати людям з інвалідністю потрібних для кожного з них можливостей реабілітації. Спільно з організаціями людей з інвалідністю, медиками, фахівцями з реабілітації, іншими ЦОВами та міжнародними партнерами працюватимемо над тим, щоби в Україні, як і всьому цивілізованому світі, були всі можливості для самореалізації та розвитку кожного», – говорить в.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун.

У грудні Уряд ухвалив розпорядження щодо впровадження МКФ. Класифікація, схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я, не є інструментом оцінювання, навпаки – у МКФ включені усі аспекти життя людини, а не лише діагноз.

Так, основні компоненти МКФ – це функції та структура тіла; активність, пов’язана із завданнями та діями людини та участь – залученість у життєву ситуацію; додаткова інформація щодо тяжкості та факторів зовнішнього середовища.

Головною перевагою МКФ для пацієнтів є інтеграція фізичних, ментальних та соціальних аспектів їх стану. Діагноз мало що може сказати про функціональні можливості людини. Для прикладу, діагноз “перелом вертлюгової западини” нічого не каже про функціонування людини. В залежності від типу перелому лікування може дати повне відновлення, а можлива ситуація, коли людина не зможе ходити самостійно навіть з найкращою пожиттєвою реабілітацією.  Для планування та реалізації втручань потрібно використовувати інформацію про обмеження функцій.

Не менш важливою є рання діагностика та виявлення у маленьких дітей – система раннього втручання. Адже чим раніше виявляється хвороба чи стан, тим простіше лікувати або корегувати. В Україні будуть використовуватись найкращі міжнародні тестові системи для діагностики розвитку дитини і вироблений алгоритм спостереження за розвитком новонароджених з критично низькою вагою (катамнестичне спостереження).

МКФ допомагає в міждисциплінарній взаємодії та обміну інформацією стосовно стану пацієнта, тож лікарі, освітяни, соціальні працівники зможуть спільно допомогти кожній людині.

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

За джерелом:

http://www.health-loda.gov.ua/ukr/news/moznews/6827.html

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *