Львівська загальноосвітня середня школа №37 з поглибленим вивченням французької мови підготувала дуже цікаву і зворушливу акцію до 105 – річчя Андрія Малишка
Хто в Україні не знає ліричні пісні Платона Майбороди на слова Андрія Малишка «Пісня про рушник», «Київський вальc» , «Стежина» та ін. Вони давно стали народними піснями, і їх бережуть, як всенародний скарб.
Таке ж шанобливе ставлення до цих пісень й у Львівській загальноосвітній середній школі №37 з поглибленим вивченням французької мови, де сьогодні, 14 листопада, на ознаменування 105-річчя з дня народження Андрія Малишка організували одноденну виставку рушників.
На виставці представлені рушники сучасні і старовинні. Одному з них минуло 100 років. Його приніс продемонструвати школярам учень 5 «б» класу Ілля Рубін. І його дали хлопцеві дома тільки тому, що виставка одноденна і після уроків він принесе дорогоцінний експонат назад.
Всього в експозиції 30 рушників. Тут можна побачити різні техніки вишивки: хрестик, гладь, мережку, низинку, гуцульське вишиття.
Юним відвідувачам і вчителям сподобався рушник, вишитий подільською гладдю Василиною Савівною Пилипчук з Козятинського району на Вінничині.
Про цей популярний рушник докладніше розповіла учителька української мови і літератури Світлана Василівна Шагова, адже його вишивала ще її бабуся.
Останнім часом українці стали смаглявішими. Десятикласник Стів Сомуссу, батько якого вчився в Україні й одружився пізніше з красунею з-понад берегів Дніпра, також любить українські рушники. На канікулах він зчаста їздить до бабусі Валентини у м. Черкаси, де дуже кохаються у вишитих рушниках.
На виставку зайшла учителька фізичної культури Калина Федорівна Бокало. Вона нагадала своїм десятикласникам, що пора йти на урок, але краса вишитих рукотворів і запал юних відвідувачів зачарували і її, тож вирішили з уроком трішки почекати, щоб ще хвильку побути у цій казковій атмосфері незвичайної виставки.
Заступник директора з виховної роботи Наталія Григорівна Ясниська (на знімку – зліва) та педагог-організатор Наталія Богданівна Кацюба (на знімку – справа), ініціатори заходу, залишилися задоволеними результатами виставки. Її переглянули майже всі учні і вчителі школи. І нехай вона тривала всього один день, але залишила у юних душах відлуння знаменитої пісні про рушник, наочно показала усім мамину любов, з якої починається довга дорога милосердя, послужила своєрідною естафетою поколінь.
Голова первинного осередку Товариства у школі, що належить до Личаківської РО м. Львова ТЧХУ, Наталія Григорівна Яснинська підсумувала: «Екологія душі – це також справа Червоного Хреста. Бо що у юній душі посієш, те і пожнеш у дорослому віці».
Фото – автора
Ірина Апостолюк,
голова Личаківської РО м. Львова ТЧХУ