Зелена аптека: «Борщівник – рослина контрастів», – Уляна Стельмах, голова Залізничної РО м. Львова ТЧХУ

Борщівник – харчові і лікувальні властивості, протипоказання.

Борщівник (Heracleum) – рід рослин, що нараховує близько 70 видів, відноситься до сімейства зонтичних (Apiaceae Lindl).

Рослина поширена повсюдно і відрізняється своїм потужним видом, високим, до 6 м., зростанням і незвичайною живучістю. Звідси і його латинська назва, дана йому давньоримським ученим Плінієм в честь героя грецьких міфів Геракла.

Численні види борщівника поділяються на кілька груп:

  • силосні – йдуть на корм тваринам;
  • декоративні;
  • харчові;
  • отруйні.

Нас більше цікавить борщівник харчової (лікарський) і борщівник отруйний.

І. Борщівник харчовий

До їстівних видів борщівника, які протягом століть широко використовувалися в їжу у різних народів, відносяться:


Борщівник звичайний (Heracleum sphondylium L.),


Борщівник розсічений (Heracleum dissectum Ledeb.),

Борщівник сибірський (Heracleum sibiricum L.),


Борщівник шерстистий (Heracteum lanatum Mich.) та ін.

У журналі «Жива старовина» в 1903 році Всеволод Янович писав у нарисі «Перм’яки»: «З борщівника готують тільки дві страви: варять у воді та споживають його тільки гарячим, круто підсолюючи, або квасять та їдять холодними з кваснині». Можливо, автор був не дуже добре обізнаний про способи приготування борщівника.

З перетертих зовсім молодих пагонів їстівного борщівника готують суп-пюре, котлети та оладки. Стебла гасять, маринують, солять, кладуть в салати. Молоде листя додають у щі та борщі замість капусти. Є думка, що слово «борщ» походить від офіційної назви цієї страви – «борщівник». Адже спочатку цей «суп» готували з листям саме цієї рослини. А в традиційній кухні комі-перм’яків популярний суп шöмашид з відварених в солоній воді борщівника, залитого квасом.

На Уралі борщівник готують так: листя часто витримують в солоному розчині, щоб видалити зайву гіркоту. Потім використовують в салатах і разом з кропивою в супах. Їх морозять, солять, роблять пюре і соуси.

Стебла борщівника їстивного маринують, квасять, варять, отримуючи бульйон з майже грибним ароматом. Сирими замінюють огірки. Очищене стебло відварюють з сіллю 20-40 хв. (в залежності від товщини), після цього додають сметану і подають на стіл. Щоб заквасити очищені і промиті стебла борщівника розкладають по скляних банках, перемежовуючи молодими пагонами хвої (модрини, ялиці, сосни). Щільно трамбують і заливають 6% розчином солі майже доверху. Через три дні додають 2 ст. л. процідженого розсолу від будь-яких квашених овочів і прибирають в холодильник. Через тиждень – страва готова.

Але в перший раз йти за борщівником їстивним потрібно обов’язково із знавцем, який вже не перший рік збирає і готує його. Це вбереже вас від помилок, і допоможе не сплутати види їстивної рослини з отруйною.

ІІ. Борщівник отруйний

Хоча багато видів борщівника можуть використовуватися для приготування різних смачних і корисних страв, а також мають лікувальні властивості, на жаль, про рослину борщівник на багато частіше згадують, як про отруйну. До отруйних видів, поширених на території України, відносяться:


Борщівник Сосновського (Heracteum sosnovsky),


  • Борщівник Мантегацці (Heracteum mantegazzianum).

 

ІІІ. Як відрізнити інші види від борщівника отруйного

Щоб відрізнити борщівник отруйний від інших нешкідливих видів, можна скористатися описом рослин, але так як різновидів борщівника існує багато, то є ймовірність помилки. Тому краще скористатися фото вище.

Середовище розмноження

Борщівник – рослина, яка поширена повсюдно. Хоча вона віддає перевагу добре зволоженим ґрунтам і часто зустрічається по берегах водойм, на луках, проте, борщівник міцно прижився в лісах. Росте на лісових галявинах, по краях поораних полів, канав, уздовж доріг, на городах.

Збір і заготівля

Перш ніж почати збір борщівника, слід переконатися, що це не шкідливий його різновид, в іншому випадку можна нанести серйозної шкоди своєму здоров’ю.

З лікувальною метою у борщівника використовуються листя, насіння і коріння. Листя збирають в період цвітіння і сушать у тіні добре провітрюваного приміщення, не забуваючи періодично його ворушити. Насіння заготовляють при його дозріванні.

Коріння рослини борщівника копають або ранньою весною, або пізньою осінню. Його добре миють, розрізають на шматки по 10 см. Сушать також в тіні під навісами або в приміщенні з хорошою вентиляцією повітря. Для рівномірного просушування, а також щоб уникнути запліснення і загнивання, коріння слід час від часу перевертати. Термін сушіння становить в середньому близько місяця.

Готову сировину зберігають окремо в паперових коробках, полотняних або паперових мішках в опалювальному приміщенні. Термін зберігання – два роки.

Хімічний склад:

Трава борщівника відрізняється високим вмістом білка, який представлений 17 амінокислотами, такими як аргінін, метіонін, лізин, триптофан і ін. З вітамінів присутній каротин, аскорбінова кислота, фолієва кислота, біотин, рутин, з макро- і мікроелементів – кальцій і фосфор. Крім цього в складі трави борщівника є цукру, жири, вуглеводи, ферменти і безазотистих екстрактивні речовини.

Насіння і коріння рослини борщівник містять каротин і значна кількість вітаміну С, а також кумарини, фурокумаріни, дубильні речовини, ефірну олію. Крім перерахованих речовин в коренях рослини присутні цукру, аргінін, Арабан, глютамин, галактан.

Корисні і лікувальні властивості борщівника

В лікарських цілях застосовують багато видів борщівника, такі як борщівник бородатий, борщівник Меллендорф, борщівник звичайний, борщівник розсічений, борщівник шерстистий та інші, але особливої популярності і широке застосування отримав борщівник сибірський (Heracleum sibiricum L. (H. Flavescens Bes., H. sphondylium L. subsp. sibiricum (L.) Simonk.)).

Рослина має:

      антисептичну,

      протизапальну,

      знеболюючу,

      в’язку,

      противоспазматичну,

      заспокійливу,

      протисудомну властиввість.

Борщівник сибірський. Лікувальна дія на організм

Борщівник як лікувальний засіб не використовується офіційною медициною, але народна медицина знайшла йому застосування для цілого ряду захворювань.

Шлунково-кишкові захворювання

Борщівник добре зарекомендував себе для лікування шлунково-кишкових захворювань, а також в якості профілактики. Курсовий прийом препаратів рослини сприяє нормалізації процесу травлення, покращує апетит. Рослина застосовують при гастритах (в тому числі хронічних), колітах, ентероколітах.

Крім цього борщівник використовують для лікування дизентерії і проносів, при болях в шлунку і кишечнику.

Захворювання органів дихання

Відвар коренів борщівника у вигляді полоскань робить позитивний вплив при різних запальних процесах в горлі.

Захворювання нервової системи

Народна медицина рекомендує використовувати препарати борщівника при захворюваннях нервової системи, таких як епілепсія, неврози, неврастенія, істерія. Також рослина допомагає подолати симптоми клімактеричного періоду.

Захворювання печінки

Борщівник робить позитивний вплив на печінку і жовчний міхур. Відвар коренів знімає болі, усуває застійні явища.

Шкірні захворювання:

Велика користь борщівника для лікування різних шкірних захворювань, таких як нейродерміти, екзема та ін. Він добре знімає запалення, зменшує біль і свербіж, сприяє швидкому відновленню епідермісу. Фітотерапевти рекомендують вживання рослини, як зовнішньо у вигляді примочок, компресів, ванночок і т.д., так і всередину.

Також проводять лікування борщівник корости за допомогою відвару з усієї рослини.

При даних захворюваннях можуть бути використані не тільки водні витяги борщівника, але і спиртова настоянка. Хороший ефект даний засіб надає для лікування псоріазу. Його застосовують для змазування проблемних місць.

Стоматологічні захворювання

Відвар коренів борщівника у вигляді полоскань надає хороший ефект при різних запальних процесах порожнини рота, таких як стоматит, гінгівіт та ін. Спиртову настоянку рослини застосовують при зубному болю.

Захворювання суглобів

Народна медицина використовує борщівник для полегшення симптомів при захворюваннях суглобів. При болю в суглобах і ревматизмі прикладають розпарені листя рослини. Також при болях, спазмах в м’язах, судомах застосовують спиртову настоянку борщівника у вигляді розтирань.

ІУ. Лікарські форми

Настій трави борщівника

1 ст.л. трави борщівника залити кип’яченою водою кімнатної температури в кількості 0,5 л. Настоювати дві години, процідити, траву віджати.

Приймати настій в прохолодному вигляді по 1/4 ст. 4 рази на день до їди.

Відвар коренів для внутрішнього вживання

1 ст.л. подрібнених коренів борщівника залити 250 мл. води, довести до кипіння і кип’ятити на найменшому вогні до тих пір, поки об’єм рідини не зменшиться на третину. Зняти з вогню, накрити кришкою, остудити. Процідити, віджати. При необхідності обсяг рідини довести за допомогою кип’яченої води до необхідного об’єму.

Приймати по 1 ст.л. 4-5 раз в день в не залежності від прийому їжі.

Відвар коренів для зовнішнього вживання

1 ст.л. подрібнених коренів залити 250 мл. гарячої води, довести до кипіння і кип’ятити на найменшому вогні 20 хв. Зняти з вогню, накрити кришкою, утеплити і дати настоятися до теплого стану. Процідити, віджати. Довести отриманий обсяг рідини за допомогою кип’яченої води до початкового об’єму.

Спиртова настоянка

50 гр. подрібнених коренів (іноді використовують траву борщівника) залити 200 мл. міцної горілки або 70% спирту. Щільно закрити посудину кришкою і помістити в темне місце при кімнатній температурі на 2 тижні, не забуваючи вміст періодично струшувати. Процідити, віджати.

Шкода і протипоказання

Борщівник не слід застосовувати при:

      геморої і тріщинах прямої кишки, що провокуються запорами;

      гастритах,

      підвищеній кислотності шлункового соку.

При наявності гіпертонії під час лікування препаратами борщівника слід контролювати артеріальний тиск. Рослина знижує статеву активність і при тривалому безконтрольному його застосуванні може привести до безпліддя. З обережністю слід його вживати при схильності до алергічних реакцій.

Перш ніж почати давати борщівник дітям, а також вагітним, жінкам, що годують, слід проконсультуватися з фахівцем, якому ви довіряєте.

Фото – Уляни Стельмах та з відкритих джерел

Уляна Стельмах,голова Залізничної РО м. Львова ТЧХУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *