Всесвітній день безпеки харчових продуктів



7 червня проводиться Всесвітній день продовольчої безпеки, згідно резолюції ГА ООН A/RES/73/250. Заходи є щорічними,проводять їх у першій декаді червня.



Їжа — основний фактор здоров’я людини. Продукти харчування забезпечують нас енергією, необхідними вітамінами, а інколи навіть можуть стати ліками. Проте все це можливо лише за однієї умови — їжа передусім має бути безпечною, тобто не повинна містити шкідливих бактерій, пестицидів чи інших сторонніх домішок.

При цьому ООН інформує про сотні мільйонів випадків хвороб харчового походження на рік та кілька мільйонів смертей, пов’язаних з ними. Для того, щоб максимально донести інформацію та відповідальність щодо безпеки їжі до урядів, виробників та самих споживачів, ООН встановила Всесвітній день безпеки харчових продуктів, який щорічно відзначається 7 червня.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БЕЗПЕКИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ?

Ще в найдавніших цивілізаціях люди добре усвідомлювали, що від поганої їжі можна захворіти. Особливу небезпеку становили зіпсовані продукти, адже холодильників тоді не було. Приміром, в 500 році до нашої ери китайський філософ та духовний лідер Конфуцій застерігав співгромадян від вживання прокислого рису. В Давньому Єгипті для того, щоб зберігати зерно, навчилися будувати спеціальні сховища — сухі та відносно прохолодні, завдяки чому збіжжя не псувалося і зберігало свої властивості кілька років. Таким чином єгиптяни ще й страхували себе від голоду на випадок майбутнього неврожаю.
В Греції та Римській імперії багато уваги приділялося якості овочів, фруктів та інших продуктів харчування, зокрема, вина. Заможні римляни мали звичку споживати тільки свіжі страви з найкращих продуктів, які готували для них домашні раби-кухарі. Також в античних цивілізаціях вже була поширена практика соління, хоч навряд чи тоді розуміли принцип дії солі, яка виводить з продукту більшу частину вологи й тим самим знищує поживне середовище для багатьох мікроорганізмів. Сушені та в’ялені продукти теж були популярними — теплий клімат сприяв застосуванню цих технологій.
Натомість мешканцям регіонів з більш холодним кліматом спостереження за природою дозволили зрозуміти, що продукти краще зберігаються в холоді. Мисливці й рибалки призвичаїлися залишали м’ясо чи рибу в холодній проточній воді, а взимку тримали їх на морозі, таким чином подовжуючи в рази строк зберігання харчів.

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ХАРЧУВАННЯ

Надалі питання небезпеки їжі, крім наявності хвороботворних мікроорганізмів, почало включати в себе ще й фальсифікат. Так, у 1202 році королем Англії Іоанном було видано указ із забороною пекарям підмішувати в хлібне борошно мелені боби та горох. Схожий закон прийняли й американські колоністи в 1646 році.
Розвиток науки дедалі більше сприяв тому, що їжу почали досліджувати на вміст різних домішок — як фізичних, так і хімічних. У 1862 році президент США Лінкольн відкрив хімічний відділ при Міністерстві сільського господарства, який у 1906-му перетворився на Управління з контролю за продуктами та ліками.
Європейські держави теж намагалися контролювати якість харчування своїх громадян. В Австро-Угорській імперії в кінці XIX – на початку XX століття було розроблено описи та стандарти для багатьох харчових продуктів. Ця збірка мала назву Codex Alimentarius Austriacus і пізніше відіграла важливу роль в міжнародній практиці норм безпеки для харчів.
FAO
В 1943 році представники 44 країн зібралися в штаті Вірджинія на конференцію з питань продовольства і сільського господарства. Делегати прийняли рішення створити організацію, яка буде постійно працювати у цій сфері. В 1945 році нею стала Продовольча й сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (FAO).
ISO
В 1947 році почала діяти новостворена ISO — Міжнародна організація зі стандартизації. В ній об’єдналися експерти з різних країн для обміну знаннями та розробки міжнародних стандартів, зокрема, у сфері безпеки продовольства.
ВООЗ
Після створення у 1948 році ВООЗ почалися спільні наради її спеціалістів з експертами FAO щодо питань харчування. Зрештою, в 1953 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я виразила думку про те, що дедалі більше використання хімічних речовин в харчовій промисловості створило нову проблему для здоров’я людей, яка потребує ретельного вивчення.
CODEX ALIMENTARIUS
В 1954 році Австрія почала активну діяльність зі створення власного харчового кодексу на основі колишнього Codex Alimentarius. До цієї ініціативи приєдналися й інші європейські держави, внаслідок чого в 1958 році з’явилася Європейська рада Codex Alimentarius. На спільній конференції FAO та ВООЗ у 1962 році було прийнято рішення затвердити загальносвітовий харчовий кодекс — збірку стандартів Codex Alimentarius. В 1985-му Генасамблея ООН закликала всі уряди приймати й дотримуватися норм цього кодексу.
Загалом на міжнародному рівні було проведено чимало важливих конференцій та форумів, присвячених проблемам безпеки харчування населення планети. В 2015 році ООН затвердила Повістку дня в області стійкого розвитку до 2030 року, якою заплановано покінчити з голодом та забезпечити доступ, особливо бідним та вразливим верствам населення, до безпечного та достатнього харчування.
2016 року Комісія Codex Alimentarius висунула ідею проголошення Всесвітнього дня безпеки харчових продуктів. У 2017 році підтримку цій ідеї надали ВООЗ та FAO, а в грудні 2018-го з метою підвищення обізнаності на всіх рівнях, а також заохочення дій щодо забезпечення глобальної безпеки продуктів харчування ООН в особі своєї Генеральної Асамблеї встановила щорічний Всесвітній день безпеки харчових продуктів з датою 7 червня.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БЕЗПЕКИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В ІСТОРІЇ

• 1991
Відбулася спільна конференція ВООЗ та FAO щодо стандартів безпеки продуктів харчування. Було визнано важливість оцінок, заснованих на надійних наукових даних і принципах оцінювання ризиків.
• 1997
В Україні прийнято закон «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини». Відтоді цей закон кілька разів піддавався змінам і доповненням.
• 2000
Засновано міжнародну організацію Global Food Safety Initiative — Глобальну ініціативу з харчової безпеки. З метою підвищення безпеки харчування в різних країнах ця організація об’єднує найбільших світових виробників продуктів та найбільші торгівельні мережі.
• 2018 грудень
Генасамблея ООН оголосила 7 червня Всесвітнім днем безпеки харчових продуктів.
• 2019 лютий
За ініціативи Продовольчої й сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (FAO) та ВООЗ в Аддис-Абебі відбулася перша Міжнародна конференція з безпеки харчових продуктів.
• 2019 – 7 червня
На планеті вперше відзначили Всесвітній день безпеки харчових продуктів. Він проходив під гаслом «Безпека харчових продуктів — справа кожного».

ТИПОВІ ПИТАННЯ ПРО ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БЕЗПЕКИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

– Скільки людей у світі стають жертвами небезпечної їжі?
– За оцінками ООН, 600 мільйонів людей щороку хворіють після вживання недоброякісних продуктів і 3 мільйони з них помирають. Майже 40% захворювань харчового походження припадає на дітей віком до 5 років.
– Які захворювання, пов’язані з продуктами харчування, в світі є найрозповсюдженішими?
– Такими вважаються діарейні хвороби, які кожного року вражають 550 мільйонів людей і забирають життя у 230 тисяч. Взагалі через їжу можуть передаватися близько 200 хвороб.
– Яких видів бувають небезпечні забруднення продуктів харчування?
– Розрізняють фізичне, хімічне та біологічне забруднення. Фізичне забруднення — це будь-які чужорідні предмети в їжі, такі як пил, частки пластику, рослинні рештки. Хімічне забруднення означає присутність у продуктах пестицидів, лікарських препаратів та інших речовин. Біологічно забрудненою вважається їжа, яка піддавалася впливу комах, паразитів, гризунів та мікроорганізмів.
– Чи може харчове отруєння викликати довготривалі проблеми зі здоров’ям?
– Якщо вживати продукти, забруднені важкими металами чи токсинами, існує висока вірогідність виникнення серйозних довготривалих захворювань, при цьому не лише гастрологічних, а й неврологічних.
– Яку тему обрано для Всесвітнього дня безпеки харчових продуктів у 2021 році?
– Тема 2021 року — «Безпечні продукти харчування сьогодні для здорового завтра». Ця тема підкреслює сьогоденні й довгострокові переваги безпечної їжі для людей, економіки та планети в цілому.

ЯК ВІДЗНАЧАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БЕЗПЕКИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ?

Цього дня кожен має впевнитися, що він сам та його родина споживають безпечну їжу. Для цього слід запровадити звичку уважно читати інформацію на етикетках продуктів у магазині й вивчити правила вибору продуктів на ринку. Щоб не допустити харчового отруєння вдома, треба дотримуватися правил і строків зберігання та температурного режиму приготування, адже для кожного продукту є відповідні вимоги.
Але домашня кухня — це вже останній етап в естафеті, яку проходять продукти, перш ніж потрапити на наш стіл. Виробники сільськогосподарської сировини та безпосередньо виробники продуктів харчування мають відзначити цей день впровадженням нових технологій та передового досвіду, а також посиленням контролю за якістю своєї продукції. Перевізники продуктів і працівники складів своєю чергою повинні звернути увагу на дотримання необхідних температурних та санітарних норм.
7 червня варто поділитися інформацією про Всесвітній день безпеки харчових продуктів з друзями в соціальних мережах. Також не зайвим буде поділитися цікавими й пізнавальними матеріалами на цю тему, а ще — смачними й корисними рецептами страв, які можна приготувати вдома. Головне, щоб відомості про склад та безпеку продуктів походили з достовірних джерел, а рецепти були перевірені особисто.

ЧОМУ ВАЖЛИВА ЦЯ ПОДІЯ?

Проблема безпечної їжі в сучасному світі актуальна для всіх країн, особливо для незаможних. Українці останнім часом особливо відчувають труднощі в цій сфері, адже в нашій країні ліквідовано санітарно-епідеміологічну службу, прямим обов’язком якої було проведення відповідних експертиз харчових продуктів.
При цьому складна екологічна ситуація в країні зі станом ґрунтів, води й повітря, надлишковим використанням хімікатів у сільському господарстві та недобросовісністю багатьох виробників не сприяє якості та безпеці їжі, яку ми споживаємо. До того ж слід враховувати не тільки ступінь будь-якого забруднення продуктів, але й їхню біологічну цінність, тобто адекватний вміст поживних та корисних речовин. Додається ще й проблема з фальсифікацією багатьох харчових виробів, зокрема, молочних та м’ясних.
Тому Всесвітній день безпеки харчових продуктів — важливий привід для владних органів усвідомити небезпечність такої ситуації та розпочати дії щодо її виправлення. Також ця подія важлива для кожного пересічного громадянина, бо надає можливість отримати більше фахової інформації, а отже й максимально убезпечити себе від продуктів харчування неналежної якості.

Фото – з відкритих джерел
За джерелом:
https://daytoday.com.ua/podiya/vsesvitniy-den-bezpeky-kharchovykh-produktiv/





Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *