Випадок на вулиці, який змусив згадати навчання на курсах першої допомоги в Червоному Хресті

Ніколи не знаєш, коли знадобляться набуті у Червоному Хресті знання з першої допомоги. Сьогодні вони мені стали в пригоді.

 

 

Проходячи мимо будівлі Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнологій  ім. С.З.Гжицького, я помітила на дорозі лежачого без руху чоловіка. Підійшла, переконалася, що він дихає, і першим ділом розташувала тіло постраждалого у стабільне положення.

 

 

Хлопець, котрий йшов мимо, зупинився і поцікавився що трапилося. А дізнавшись про все, допоміг майже нерухоме тіло покласти у стабільне положення на лавочку.

 

 

Інші перехожі, а також продавчині магазину навпроти, тільки посміювалися з нас, мовляв чого ви до пияка вчепилися, не вдаючись до з’ясування справжньої причини, яка обернулася для людини непритомністю. Тим часом я викликала швидку допомогу, яка незабаром прибула на місце події.

 

 

Лікарі спершу неохоче бралися допомагати невдасі. Раз дали нашатирний спирт, другий раз, але той до тями не приходив. Стало питання, що з ним робити далі.

 

 

Слово за словом, я дізналася, що на мій виклик прибула бригада, в яку входить лікар п. Ірина. Вона, і її колеги, дізнавшись, що я з Червоного Хреста і веду сайт цього Товариства на Львівщині, відразу пожвавішали, і одностайно вирішили транспортувати непритомного потерпілого у лікарню.

 

 

 

Карета швидкої допомоги від’їхала, я подякувала хлопцеві, що допомагав лікарям транспортувати потерпілого, і підійшла до молодих продавчинь, котрі були при цій історії пасивними спостерігачами. Сказала їм все, що думала з цього приводу: ким би не була людина, котра впала на дорогу і потребує сторонньої допомоги – повинна таку допомогу від оточуючих отримати. Живемо ж не в лісі, а у славному м. Львові, мешканцям якого милосердя не бракувало ніколи.

 

Фото – автора

Ірина Апостолюк,

голова Личаківської РО м. Львова ТЧХУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *