Loading

Posts by editor

Львів готується до відзначення сумної сторінки в історії України – Голодомору 1932-33 рр

У музеї «Територія Терору» відбудеться лекція Ігоря Дерев’яного «Голодомор 1932-1933 рр: національна трагедія – всесвітня проблема»

 У Львові 29 листопада о 18.30 год. відбудеться лекція Ігоря Дерев’яного «Голодомор 1932-1933 рр: національна трагедія – всесвітня проблема», де історик зосередить увагу не лише на проблемах перебігу геноциду, але й на спробах допомоги голодуючим та подоланні наслідків Голодомору в міжнародних організаціях.

У Львові 29 листопада о 18.30 в приміщенні музею «Територія Терору» (просп. Чорновола, 45 г) відбудеться авторська лекція на тему «Голодомор 1932-1933 рр.: національна трагедія – всесвітня проблема».

Історик зосередить увагу на проблемах перебігу подій геноциду в 1932-1933 рр., спробах допомоги голодуючим та на подоланні наслідків Голодомору в міжнародних організаціях, таких як Ліга Націй та Всесвітній Червоних хрест. Також Ігор Дерев’яний розповідатиме про участь у міжнародних дискусіях навколо Голодомору інтелектуалів та політичних діячів Західної України; про особливості досліджень травматичного минулого, дискусій щодо геноцидального характеру Голодомору 1932-1933 рр. в Україні та країнах світі.

 Колаж – прес-служби ЛМР

За джерелом:

http://city-adm.lviv.ua/news/science-and-health/science/243898-u-muzei-terytoriia-teroru-vidbudetsia-lektsiia-ihoria-derevianoho-holodomor-1932-1933-rr-natsionalna-trahediia-vsesvitnia-problema

 

 

Відзначення Міжнародного дня передчасно народженої дитини у неонатальному центрі ЛОКЛ

У Львові відбулося відзначення Міжнародного дня передчасно народженої дитини у неонатальному центрі ЛОКЛ

З нагоди Міжнародного Дня передчасно народженої дитини, 17 листопада 2017 року у неонатальному центрі Львівської обласної клінічної лікарні відбулася зустріч батьків передчасно народжених немовлят, які лікуються у відділеннях ЛОКЛ з батьками виписаних дітей.

У заході взяли участь: Ірина Микичак – директор департаменту охорони здоров’я, Михайло Гичка – головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні та Зоряна Салабай – головний позаштатний спеціаліст департаменту з інтенсивної терапії новонароджених та батьки недоношених дітей.

Ідея запровадження Дня передчасно народженої дитини полягає у можливості публічно і широко заявити про існуючу проблему в суспільстві. Також це є необхідність вирішення нагальних завдань, з якими стикаються лікарі та сім’ї з недоношеними дітьми. Потрібно допомогти знайти їм підтримку і розуміння.

Щорічно в нашій країні народжується близько 500 000 тис. дітей, 24 000 тис. з них з’являються на світ раніше визначеного терміну. Зокрема, у Львівській області щорічно народжується понад 1000 таких немовлят.

За рекомендаціями ВООЗ, недоношеною вважають дитину, яка народилася передчасно (менше ніж 37 повних тижнів). Недоношеними дітьми є діти із малою масою тіла менше ніж 2500 г.

 

 

Для передчасно народжених дітей характерною є функціональна незрілість центральної нервової системи, терморегуляції, органів дихання, травлення, кровообігу, кровотворення, імунної системи.

Теплими словами підтримки привітала учасників зустрічі Ірина Микичак: «Надзвичайно приємно бачити посмішки на ваших обличчях та обличчях ваших дітей. Ця атмосфера створена завдяки зусиллям наших лікарів. Хочу подякувати за наполегливу працю лікарів та батьків, адже ви були союзниками. Крок за кроком ми спільно змінюватимемо підходи в медицині».

 

 

Головний лікар ЛОКЛ Михайло Гичка наголосив, що медична допомога недоношеним немовлятам повинна надаватися на найвищому рівні. Він запевнив, що обласна рада і далі цільово направлятиме кошти для забезпечення життєво необхідним препаратами маленьких пацієнтів.

 

«Величезна любов, яку вкладають усі без винятку працівники відділення, задля порятунку своїх крихітних пацієнтів – надзвичайно важлива справа», – зазначила Зоряна Салабай.

Перед батьками та медичним персоналом виступили представники благодійного фонду «Немовля». Завдяки зусиллям фонду для відділення патології недоношених новонароджених ЛОКЛ було придбано сучасний офтальмоскоп, необхідний для діагностики ретинопатій новонароджених. Тепер є нова ціль – придбати сучасний УЗД-апарат для немовлят.

Батьки передчасно народжених немовлят пригадували моменти, спілкувалися, ділилися своїми спогадами, переживаннями та дякували медикам за збережені життя їхніх дітей.

Слова безмежної вдячності лікарям, які допомагають недоношеним дітям вижити та докладають всіх зусиль, щоб такі діти згодом правильно розвивалися, росли фізично та емоційно здоровими звучали з уст усіх батьків. Найголовніше у важкі хвилини – вірити в те, що все буде добре, і бути впевненими, що їхні діти в надійних і турботливих руках.

Довідково:

Міжнародний день передчасно народженої дитини заснований в 2009 році за ініціативою Європейського фонду по догляду за новонародженими дітьми. Вперше святкування цього дня відбулося у Відні у 2009 році. На площі Святого Михайла було запущено в небо одночасно 500 білих куль – відповідно числу передчасно народжених дітей, які народилися у Відні протягом року.

З 2015 році наша країна теж долучилася до всесвітньої ініціативи відзначення дня передчасно народженої дитини задля привернення уваги та інформування нашого суспільства про проблему передчасно народжених дітей. На сьогоднішній день недоношеність – одна з основних причин дитячої смертності та високої інвалідизації дітей у цілому світі.

 

 

Фіолетовий колір найчастіше використовують для позначення проблеми недоношених дітей. В цей день архітектурні споруди всього світу підсвічують фіолетовим кольором. Львів – не є виняток, тому знову долучиться до всесвітньої ініціативи: фіолетовим кольором буде підсвічено фасад оперного театру.

Фото – прес-служби ДОЗ ЛОДА

За джерелом:

http://www.health-loda.gov.ua/ukr/news/lvivnews/6432.html

 

Міжнародний круглий стіл з охорони здоров’я в Україні: що очікує українців у найближчому майбутньому?

 

 

«Метою заходу є передусім, звернення уваги органів влади та професійної громадськості на «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Чверть століття Закону — це привід підняти найбільш наболілі питання: порушень прав людини, питання медичної реформи і новел громадського здоров’я. Всі вони на часі розвитку Адвокатури, якій сьогодні виповнюється п’ять років, і в якій постала потреба інституціоналізації. Новостворений Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України повинен допомогти адвокатам отримати інструменти для захисту прав людини у сфері охорони здоров’я», — зазначила Ірина Сенюта.

Щодо перспектив національного розвитку громадського здоров’я, учасники круглого столу зазначили, що нагальною проблемою до вирішення сьогодні є прозорий та зрозумілий громадськості розподіл ліків, а порядок такого розподілу має бути врегульований на законодавчому рівні. Щодо переліку ліків, то всі учасники заходу погоджуються, що він відповідає європейським стандартам.

За словами учасників круглого столу, держава гарантує певний обсяг фінансування на лікарські засоби – від 8 до 12 млрд. грн. щороку. До кожного препарату, який увійшов до національного переліку лікарських засобів, є чіткі критерії відбору. Головний з них – без цього лікарського засобу неможливе якісне лікування пацієнта. В той же час, громадськість турбує питання: чи не зменшиться обсяг ліків у національному переліку?

«На сьогодні немає підстав вважати, що цей перелік зменшується. Сьогодні він відповідає національним стандартам відповідних переліків країн Європи. Наше завдання як фахівців, медиків, юристів, представників громадського сектору, –  слідкувати за тим, щоб ці списки були відкритими, а розподіл ліків відбувався прозоро та зрозуміло для громадськості», – зазначила Вікторія Тимошевська, директорка програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».

Під час свого виступу Голова комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики, Ірина Сенюта, обговорила із учасниками проблематику стандартів у сфері охорони здоров’я як гарантію права на якісну медичну допомогу. Зокрема, вона зазначила, що документи, які передбачає до введення медична реформа, мають бути уніфікованими та перекладеними, адже надалі клініко-експертна комісія здійснюватиме за ними контроль якості медичної допомоги.

«Для Міністерства охорони здоров’я зараз мало би бути на порядку денному здійснити переклади клінічних протоколів та створити уніфіковані форми, адже на підставі цих протоколів здійснюється надання медичної допомоги. Саме на підставі цих документів ми будемо здійснювати контроль, у тому числі і по договорах, які зараз вводитимуться в обіг», — зазначила Ірина Сенюта.

Заступник Голови Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики, Дмитро Клапатий, під час свого виступу зазначив, що законодавче регулювання провадження медичної практики фізичними особами-підприємцями містить чимало прогалин. За його словами, норми підзаконних нормативно-правових актів часто суперечать базовому закону – «Основам законодавства України про охорону здоров’я».

«Фокус як відомчого нормотворця, так і законотворців зосереджений, насамперед, на закладах охорони здоров’я. Водночас, правова регламентація здійснення медичної практики фізичними особами-підприємцями відбувається за залишковим принципом. З огляду на задекларований законодавчий припис про рівність усіх суб’єктів господарювання, важливо збалансувати зусилля нормотворця з тим, аби, в тому числі, створити належну нормативну базу і для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють медичну практику», — зазначив Дмитро Клапатий.

 

 

Програма круглого столу передбачала спілкування учасників у панельних дискусіях: «Реформа у сфері охорони здоров’я: ризики та переваги», «Громадське здоров’я: перспективи національного розвитку», «Права людини у сфері охорони здоров’я: проблеми правореалізації та правозастосування». Під час дискусій вони обговорили, зокрема, законодавчі ініціативи щодо забезпечення профілактичної медицини в Україні, розвиток системи громадського здоров’я в контексті євроінтеграції, електронну систему охорони здоров’я, нормативно-правове забезпечення реформування сфери охорони здоров’я, особливості управління та контролю за медичними закладами комунальної форми власності, післядипломну медичну освіту та безперервний професійний розвиток лікарів, дотримання прав людини в контексті реформи військової медицини, проведення клінічного аудиту в системі забезпечення права пацієнта на якісну медичну допомогу, а також інші важливі аспекти медичної реформи в Україні.

 

 

Міжнародний круглий стіл з питань охорони здоров’я в Україні організований Комітетом медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, Кафедрою медичного права факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Д.Галицького, Асоціацією шкіл громадського здоров’я у Європейському регіоні (ASPHER), Адвокатським об’єднання «МедЛекс», Українською фундацією правової допомоги, Львівським обласним благодійним фондом «Медицина і право», за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та експертного сприяння Громадської організації «Фундація медичного права та біоетики України».

Фото – Ірини Апостолюк

Джерело:

http://ulaf.org.ua/mizhnarodniy-krugliy-stil-z-ohoroni-zdorov-ya-v-ukrayini-shho-ochikuye-ukrayintsiv-u-nayblizhchomu-maybutnomu/

 

17 листопада – Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ

Всесвітній день боротьби проти хронічних обструктивних захворювань легень заснований Глобальною ініціативою з боротьби проти ХОЗЛ і проводиться у всьому світі щорічно 17 листопада.

У цей день фахівці охорони здоров’я та пацієнтські організації проводять заходи щодо підвищення обізнаності про ХОЗЛ і поліпшення допомоги хворим.

За оцінками ВООЗ, на даний час від цієї групи хвороб страждає понад 210 мільйонів осіб, за прогнозами, до 2030 року ХОЗЛ стане третьою за значущістю причиною смерті в усьому світі.

За даними головного позаштатного спеціаліста департаменту охорони здоров’я з пульмонології Надії Рудницької, на даний час у Львівській області на обліку перебуває 40519 хворих на хронічний бронхіт, зокрема, близько 20 тисяч хворих на ХОЗЛ. Протягом 2016 року діагноз хронічний бронхіт вперше було вперше встановлено 2682 особам та 1389 пацієнтам – діагноз ХОЗЛ.

Найбільша кількість хворих на хронічні обструктивні захворювання легень зареєстрована у місті Червонограді, Турківському, Стрийському, Сокальському, Самбірському районах, найменша – у Жидачівському, Кам’янка-Бузькому, Перемишлянському районах. Однак слід зазначити, що нижчі показники поширеності ХОЗЛ можуть бути наслідком недообстеження мешканців вказаних районів.

Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) – повільно прогресуюча патологія дихальних шляхів, яка викликає значне погіршення функції легень. Типовими симптомами хвороби є кашель, виділення мокротиння (слизу) та проблеми з диханням (задишка).

Напередодні, 16 листопада, відзначався Міжнародний день відмови від паління. Саме паління є провідним чинником розвитку хронічних обструктивних захворювань легень. Паління належить до числа найбільш поширених шкідливих звичок в більшості країн світу. Щорічно від причин, пов’язаних з палінням, передчасно помирає більше людей, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків або СНІДу. Людина, яка палить, втрачає щонайменше 13,2 року свого життя. В нашій країні палить близько 11, 5 мільйонів мешканців, з них — 9,1 мільйона чоловіків та 2,5 мільйона жінок, зокрема, кожна третя-четверта жінка репродуктивного віку.

Рентгенологічне дослідження не показує патологічних змін у легенях пацієнтів з легким ступенем хронічних обструктивних захворювань. Тому, найінформативнішим показником для оцінки існуючої обструкції, ступеня важкості та прогресування ХОЗЛ є спірографічне дослідження функції зовнішнього дихання.

За твердженням ВООЗ, у світі 50% випадків ХОЗЛ не діагностується саме з вини пацієнтів. Своєчасне звернення до лікаря та фахове лікування дає змогу призупинити розвиток ХОЗЛ, а в деяких випадках і ліквідувати захворювання.

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

За джерелом:

http://www.health-loda.gov.ua/ukr/news/lvivnews/6429.html

 

 

Увага, досвід: Червоний Хрест вчив школярів у м. Пологи, що на Запоріжжі, бути толерантними

Такого предмету, як толерантність, ні в одній школі немає. Немає його і в Пологівській загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4.

Та 16 листопада, у відзначення Міжнародного дня толерантності, урок толерантності для школярів 7-9 класів провела голова Пологівської районної організації Товариства Червоного Хреста України Наталя Плетінь.

Метою заходу був розвиток толерантного ставлення до людей інших національностей, віросповідання, політичних поглядів, статі, віку, соціального статусу тощо.

На тренінгу також була присутня заступник директора з виховної роботи Ірина Швець.

Під час навчально-виховного заходу учні вчилися співпрацювати один з одним у команді, спільно вирішувати поставлені перед ними завдання, висловлювати власну думку, нести особисту відповідальність за свої слова та вчинки.

По завершенні тренінгу, Наталія Плетінь подякувала присутнім за їх чемність, вихованість, обізнаність, толерантність та взаємоповагу один до одного.

Довідково:

Міжнародний день толерантності відзначається 16 листопада у всьому світі; він був запроваджений у 1995 році згідно рішення ЮНЕСКО, бо саме 16 листопада цього року було ухвалено Декларацію принципів терпимості.

В даній Декларації йдеться про рівність всіх без виключення людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності, кольору шкіри, світогляду, статків тощо. Ці принципи закріплені також у Загальній декларації прав людини, де проголошується неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду та покарання за порушення цих принципів.

Фото – www.p-i-k.zp.ua

За джерелом:

http://p-i-k.zp.ua/pologivski-shkolyari-vchylysya-buty-tolerantnymy-foto/

 

Світова громадськість сьогодні відзначає Міжнародний день толерантності

Міжнародний день толерантності (терпимості) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.

У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

В 1996 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день терпимості, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм.

У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини.

Обов’язково розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

Ратифікація документів та створення законодавства це тільки  перший крок для формування реальної толерантності в суспільстві.

Навіть, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, наша держава та суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність – це ознака нашого життя.

Навчання починається з дітей, яких варто вчити бути не просто «такими як всі», а поважати інших, вміти висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію.

Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування.

Як що в двох словах то, терпимість допомагає вижити людству як виду. Чим кращі взаємовідносини будуть між людьми, тим більше шансів вирішити різні проблеми: екологичні, технологічні та інші.

Довідково:

Сьогодні Міжнародний день толерантності відзначив Червоний Хрест в м. Умані, що на Черкащині. (Докл. репортаж див. – http://lviv-redcross.at.ua/blog/2017-11-16-11752 ).

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

За джерелом:

http://www.javirua.org/events/16-listopada-mizhnarodnij-den-tolerantnosti-terpimosti/

 

Рятувальники відшукали в Карпатах двох заблукалих туристів у лісовому масиві

Рятувальники і волонтери Червоного Хреста відшукали двох заблукалих людей у лісовому масиві Карпат

15 листопада о 18:50 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що в с. Урич Сколівського району під час екскурсії в лісовому масиві заблукали двоє жителів м. Рівне.

На пошуки туристів відразу ж направили Славську пошуково-рятувальну групу. О 20:43 загублених знайдено поблизу бази «Масловецька» між с. Урич та с. Східниця. Туристи медичної допомоги не потребували.

До проведення пошукових робіт залучалось 6 рятувальників та 1 одиниця спецтехніки.

Фото ілюстративне – з відкритих джерел в Інтернеті

За джерелом:

http://lviv.dsns.gov.ua/ua/Nadzvichayni-podiyi/8280.html

 

16 листопада – Міжнародний день відмови від паління

Сьогодні – Міжнародний день відмови від паління.

Щорічно у третій четвер листопада відзначається Міжнародний день відмови від паління. Метою Дня є активні дії, спрямовані на зниження поширеності шкідливої тютюнової залежності. Широке інформування суспільства про згубний вплив тютюну на здоров’я курця та оточуючих людей значною мірою здатне позитивно вплинути на самосвідомість осіб, що палять.

Паління належить до числа найбільш поширених шкідливих звичок в більшості країн світу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі не менше 1,1 мільярда людей, які палять – це приблизно одна третина дорослого населення планети.

Деякі люди не усвідомлюють всієї тяжкості наслідків від вживання тютюну для власного організму, а також для здоров’я своїх дітей.

Щорічно від причин, пов’язаних з палінням, передчасно помирає більше людей, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків або СНІДу.

Саме паління є провідним чинником розвитку хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ). Майже 99% всіх хворих на рак легенів у світі – курці зі стажем від п’яти років і вище.

За даними головного позаштатного спеціаліста департаменту охорони здоров’я з пульмонології Надії Рудницької, на даний час у Львівській області на обліку перебуває близько 20 тисяч хворих на ХОЗЛ. Протягом 2016 року діагноз ХОЗЛ було вперше встановлено 1389 пацієнтам.

Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. В нашій країні палить близько 11, 5 мільйонів мешканців, з них – 9,1 мільйона чоловіків та 2,5 мільйона жінок.

Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років є постійними курцями. Більш як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років. Курить кожна третя-четверта жінка репродуктивного віку (20-39 років).

За даними експертів ВООЗ, ця шкідлива звичка викликає в Україні 100 -110 тисяч смертей щорічно. Людина, яка палить, втрачає, в середньому, щонайменше 13,2 року свого життя.

На державному рівні важливими є заходи з регулювання маркування упаковок тютюнових виробів, заборона стимулювання продажів і реклами, а також обмеження можливостей спонсорства тютюнових компаній. Заклади охорони здоров’я, в свою чергу, сприяють наданню кваліфікованої допомоги усім, хто вирішив позбутися цієї шкідливої звички.

 

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

За джерелом:  

http://www.health-loda.gov.ua/ukr/news/lvivnews/6425.html